1 березня на базі Володимир-Волинської ЗОШ №1 відбувся круглий стіл для соціальних педагогів та психологів навчальних закладів міста на тему: «Насилля у шкільному середовищі. Запобігання булінгу».
Про булінг запрошеним розповіла соціальний педагог ЗОШ №1 Тетяна Гуменюк, яка окреслила поняття булінгу, його форми та методи боротьби із цим негативним явищем.
Булінг (bullying, від анг. bully — хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник) визначається як утиск, дискримінація, цькування. Цей термін означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку дитини або групи до іншої дитини або інших дітей.
Мотивацією до булінгу стають заздрість, помста, відчуття неприязні, прагнення відновити справедливість; боротьба за владу; потреба підпорядкування лідерові, нейтралізації суперника, самоствердження тощо аж до задоволення садистських потреб окремих осіб.
Як показує практика, форми шкільного булінгу можуть бути різними:
• систематичні кепкування з будь-якого приводу (від національності до зовнішнього вигляду дитини);
• задирство;
• фізичні і психічні приниження;
• різного виду знущання;
• бойкот та ігнорування;
• псування особистих речей та ін.
Хулігани (буллери) надзвичайно винахідливі. Новітній їхній “винахід” — кібербулінг, тобто знущання з використанням електронних засобів комунікації.Тетяна Юріївна розповіла присутнім про ознаки кібербулінгу та як захистити дітей від кіберцькування.
На захід також було запрошено директора Володимир-Волинського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Ірину Пикалюк, яка розповіла про те, що 18 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)”.
Відтепер вчинення булінгу неповнолітньої чи малолітньої особи буде каратися штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.
Знущання, вчинені повторно упродовж року після або групою осіб каратимуться штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.
У разі цькування неповнолітніми від 14 до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють.
До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.
Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу.
Якщо керівник закладу освіти не повідомить поліцію про відомі йому випадки цькування серед учнів, його оштрафують на суму від 850 до 1700 грн або призначать виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.
Адміністративну відповідальність вчителів за приховування випадків булінгу закон не передбачає.
ЯК ПРИТЯГУВАТИМУТЬ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ?
Після того, як повідомлення про вчинення булінгу надійшло до органів правопорядку, підрозділи поліції у справах неповнолітніх складають протокол про вчинення адміністративного правопорушення.
Після цього справа передається на розгляд до відповідного суду або судді за місцем вчинення правопорушення.
Судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення та призначають вид і розмір покарання.
Строк розгляду справи судом – 15 днів з для отримання ним протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів справи.
Доказами у справах про факти цькування можуть бути:
• поясненя особи, яку притягують до відповідальності,
• пояснення потерпілого та свідків,
• висновок експерта (якщо в результаті вчинення правопорушення була завдана фізична чи психологічна шкода),
• речові докази у вигляді зіпсованих особистих речей постраждалого,
• письмові документи,
• матеріали листування, в тому числі – переписки в соціальних мережах, відео-матеріали, на яких зафіксовано процес цькування.
Притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення булінгу (цькування) без рішення суду неможливе.
До прийняття змін до законів щодо протидії цькуванню відповідальності за його вчинення в Україні не існувало.
Існувала кримінальна відповідальність за умисне легке тілесне ушкодження, яка для громадян України наступає з 16 років. Або за умисне нанесення тяжких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень з 14 років, за що передбачено покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.
Якщо ж дитина не досягла 14 років і завдала серйозних тілесних ушкоджень іншій дитині, штраф – 51 гривня – платили батьки.
Самим покаранням за фізичне насильство не вдавалося охопити всі сторони булінгу як такого.
Наприклад, неможливо було покарати дітей, які ігнорують, бойкотують чи цькують свого однокласника. Важливо, що в закріпленому понятті відображені можливі наслідки булінгу – або наявна, або навіть потенційна шкода.
Це свідчить про можливість притягнення до відповідальності за цькування, навіть якщо у потерпілого відсутні фізичні ознаки його вчинення- наголосила Ірина Пикалюк.
Учасникам було надано контакти соціальних служб міста та Володимир-Волинського місцевого центру надання безоплатної вторинної правової допомоги , де постраждалі від булінгу можуть отримати кваліфіковану допомогу, а також роздано інформаційні матеріали, щодо протидії цьому негативному явищу в молодіжному середовищі.
